Translate

Організація позакласної роботи


Година класного керівника 
"Збережемо наш дім - природу"

Підготувала: класний керівник 6 класу Петрик Н.В.

Мета: формування в особистості внутрішньої потреби знати, покращувати екологічний стан природного середовища.
Хід виховного заходу

I.                   Організаційний момент.
Усміхнімось, друзі, квітам, травам, деревам і людям. І нехай в усьому світі краси й добра прибуде.
II.                Повідомлення теми і мети заходу.
Класний керівник Природа самодостатня і цінна сама собою. І завдання людини — не зашкодити, оскільки вона є лише частинкою цієї природи. Ми живемо на прекрасній планеті Земля та всі відповідальні за неї. Але люди забруднюють довкілля, шкодячи цим і собі. Сьогодні ми хочемо привернути загальну увагу до збереження природи. (Презентація колективного малюнка "Країн так багато — планета одна").

Людина - творіння природи, вона
Існує в природі, підкорена її законам,
Не може звільнитися від неї, не може,
Навіть подумки, вийти із природи.
П.Гольбах
 1-й учень. Краса природи. Уявіть собі ліс на світанні, коли все довкола оживає, прокидається від ранкового сну. Сонце своїм промінням пробуджує птахів. І вони на всі голоси починають виспівувати…
2-й учень.
 …Світає.
 Край неба палає.
 Соловейко в темнім гаї
 Сонце зустрічає.
 Тихесенько вітер виє,
 Степи,лани мріють;
 Між ярами над ставками
 Верби зеленіють.
 Все то те, вся країна
 Повита красою,
 Зеленіє, вмивається
 Дрібною росою.
 Споконвіку вмивається…
 Сонце зустрічає…
 І нема тому почину,
 І краю немає.
 1-й учень.( під музику лісу). З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації - людини з її розвитком, розмноженням, адаптацією й активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого, антропогенного характеру. Могутність природи є незрівнянно більшою порівняно з людською. Але…
2-й учень. Інтенсивне зростання населення Землі та розвиток науково-технічної революції призвели до появи на нашій планеті глобальних екологічних проблем.
1-й ведучий. Утворення озонових дірок, розвиток "парникового" ефекту, утворення кислотних дощів, зростання військової могутності, що може призвести до ядерної війни, ерозія ґрунтів, збільшення площі пустель, використання пестицидів, скорочення біологічної різноманітності.
2-й ведучий. Ми повинні зберегти природу. Вітаємо усіх учасників гри-конкурсу "екологічний бумеранг".
1-й ведучий. Ми впевненні що тут зібралися небайдужі до того, що з ними відбувається щоденно, а також ті, хто добре розуміє: "Земля - наш спільний дім, і іншого не може бути!"
2-й ведучий. Отже, ми запрошуємо учасників до гри. За грою буде слідкувати й оцінювати "експертна комісія" .( представляє членів комісії).
До залу входять три команди. Кожну представляє капітан.
1-й ведучий. Перший конкурс "розминка".
Ставиться запитання, на яке є три відповіді (а,б,в). За 30 секунд потрібно дати правильну відповідь. Кожна команда піднімає букву. Правильна відповідь оцінюється 5 балів.
2-й ведучий. Запитання:
1. Хто першим запровадив термін ЕКОЛОГІЯ?
А)Дарвін; Б) Геккель; В) Вавилов.
 2. Які тварини є найбільш морозостійкими?
 А)Білі ведмеді; Б) качки та гуси; В) тюлені.
3. Які дерева, що ростуть у наших лісах, характеризуються найбільшою довговічністю?
 А) дуб; Б) ясен; В)сосна.
4. Який співучий птах, добуваючи корм, пірнає у воду і ходить по дну?
 А) корольок; Б) оляпка; В) сойка.
Висновок експертів.
1-й ведучий. Другий конкурс - "кому віддати мільйон? ". Чорнобиль - це не просто аварія. Це екологічна катастрофа. Сьогодні, коли ми підбиваємо підсумки, що зроблено з ліквідації наслідків аварії, можна говорити про те, що робити в цьому напрямку ще надто багато. Отже, завдання. Кожній команді виділяють 1 мільйон. Що ви зробите сьогодні в першу чергу для ліквідації аварії?
10 хвилин на прийняття рішення, максимальна кількість балів - 30.
2-й ведучий. Конкурс для уболівальників. Згадайте назви тварин, яких ви знаєте. За правильну відповідь ви заробите для своєї команди 5 балів.
Запитання
1. Зубатий кит, який може пірнути на глибину 3 000 м.(Кашалот)
2. Великий молюск, який їсть великих риб і у випадку небезпеки вистрілює "чорнилами"( Кальмар)
3. Ця тварина - найкращий стрибун на планеті. Її стрибок досягає до 12 метрів у довжину і до трьох метрів у висоту.( Кенгуру)
4. Це дуже маленький птах. За день він з'їдає у два рази більше їжі ніж важить сам. Його крила роблять до 50 замахів за секунду. (Колібрі)
1-й ведучий. Запитання закінчились. Підбиваємо підсумки "експертна комісія".
Класний керівник. Хвилинка поезії.
Любіть матінку-природу,
Завжди милуйтеся нею;
Ранковими світанками,
Вечірньою зорею,

Любіть природу вічно,
Любіть її красу,
І сонце, що так світить,
І блискітку-росу.

Довкілля це прекрасне,
Бо нам у ньому жити.
Й бездоганне небо ясне,
І кожну, кожну мить!
1-й ведучий. Третій конкурс - "Охорона природи". За правильну відповідь команда отримує 5 балів. Про які заповідники йдеться?
1 Учень. Цей заповідник організовано у 1921 році. Він являє собою масив цілинного степу, єдиний, що зберігся в Європі. У заповіднику налічується більше 360 видів рослин, утримується рідкісні тварини з усіх частин світу. ( Асканія - Нова) На території цього гірського заповідника запашні весняні квіти, які ми звикли бачити на клумбах, ростуть в одній із долин. (Національний карпатський заповідник" Долина Нарцисів".
2 Учень. Цей заповідник знаходиться в Одеській області,в дельті відомої річки, яка тече з Європи і впадає в Чорне море.( Дунайський біосферний заповідник)
Експерти роблять висновки.
2-й ведучий. На мою думку, одним із наслідків нерозуміння краси природи є славнозвісна "Червона книга", в яку занесені види рослин і тварин, що зникають із землі. Іншими словами, "Червона книга" - це "список жертв природи".
Отже, четвертий конкурс - "Вони занесені до Червоної книги України ". кожна команда пише на аркуші паперу п'ять видів рослин, які занесені у Червону книгу України.
Висновок експертів.
1-й ведучий. Команди відпочивають. Працюють уболівальники. Для вас конкурс-загадка. За вірну відповідь ви отримаєте 1 бал для своєї команди.
1. Іде в баню чорний, а виходить - червоний.( Рак)
2. На стелі в кутку висить сито, не руками звито.(Павутина)
3. Коло вуха завірюха, а у вісі ярмарок. (Бджоли у вулику)
4. Який хижий птах має назву особи, що веде протокол зборів? ( Секретар)
5. Чорне тіло, чорний вус, ніби справжній сажотрус. (Жук)
6. Очі на рогах, а дім на спині. (Слимак)
7. Летить - пищить, сяде - мовчить. ( Комар)
8. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі,бачить серед ночі.( Сова )
9. Хоч не шию я нікому, а голок у мене доволі.(Їжак)
10. Сторожем на служать, а всіх рано будить. ( Півень)
Експерти підбивають підсумки.
2-й ведучий. Фінальний конкурс "Бліц". Протягом 2 хвилин кожна команда дає конкретні відповіді на запитання. За кожну правильну відповідь - 1 бал.
Запитання
1. Господарство з розведення рослин та тварин. ( Розсадник)
2. Стародавня назва річки Дніпро. ( Славутич)
3. Яке найвище на землі дерево?( Евкаліпт)
4. Послідовна зміна культур. ( Сівозмінна)
5. Який газ є екологічно чистим паливом майбутнього. ( Водень)
6. Як називають садові ножищ ? ( Секатор)
7. Як називається суцвіття злаків ? ( Колос)
8. Штучна трав'яна покрівля ? ( Газон)
9. Територія, в межах якої тимчасово перебувають під охороною певні види рослин та тварин. ( Заказник)
10. Площа, на якій вирощують сільськогосподарські культури.( Площа)
11. Сукупність тварин, що історично склалася і населяє певну територію. ( Фауна)
12. Сукупність організмів, які населяють дно водойм. ( Бентос)
Експерти підбивають підсумки всіх конкурсів.
1-й ведучий. Нашу гру-конкурс "екологічний бумеранг"завершено. Нам дуже хочеться вірити, що після сьогоднішньої гри душі наші стануть добрішими, серця - теплішими, і ви назавжди запам'ятаєте, що…
2-й ведучий. …Земля - не рабиня, а мати, Сонце - не вітчим наш, а рідний батько, ліси - наші брати, ріки - сестри, дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями, а ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.
1-й ведучий.
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказати про вас грядущі:
"Їх на землі не було".
Класний керівник. На цій ноті ми завершуємо сьогоднішнє свято .Звертаюся до вас учні,  любіть матінку природу, завжди милуйтеся нею, її красою.






 Година класного керівника у 6 класі

Це повинні знати всі діти
Правила дорожнього руху

                                                                             Підготувала класний керівник Петрик Н.В.

Мета: розширити поняття дітей про правила безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Розвивати увагу дітей, уміння переходити дорогу, правильно ходити по тротуарах у різну погоду. Виховувати бажання бути в безпеці на дорогах.

Обладнання: малюнки, таблиці.

Учениця.
 Для чого правила учить?
 Для чого їх нам знати?

Учень.
 А щоб в безпеці завжди жить,
 В біду не потрапляти.
 Бо на дорогах тих пригод —
 Не можна всі злічити.
 Звільни себе від перешкод
 І буде легше жити.
 А перешкода — незнання,
 Це завжди заважає.
 Іти по світу навмання
 Погано. Кожен знає.

Класний керівник
У ХХІ столітті важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей. Кожен день вулицями свого міста ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку.
Одначе вулиця  міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:
·                     не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
·                     ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;
·                     не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
·                     переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи;
·                     зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;
·                     пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;
·                     чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;
·                     у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.
На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли ніби-то нічого не загрожувало.


А от іще правила для учнів, які вирішили піти на екскурсію. Тут усі повинні рухатися «синхронно». Уявіть собі, що цілий клас веде вчитель, а діти йдуть, як їм заманеться: один летить уперед, а інші відстають, хтось кричить, інший голову задер і налетів на стовп. «Один — в ліс, другий — по дрова» — так каже про таких дітей народна мудрість. І вчителеві соромно, що діти не вміють поводитися. Щоб цього не сталося, то треба йти парами, на один крок одне від одного, щоб на тротуарі ви могли вільно розминутися з людьми, котрі йдуть вам назустріч. Не можна вириватися вперед і відставати, відходити без дозволу вбік, голосно розмовляти, бо нікого не цікавлять ваші розмови.
Виступ учнів
Учень 1
Коли дорога мокра і слизька, також треба правильно ходити. Ніколи не можна йти по бордюрах, бо вони слизькі, ви можете посковзнутися і ненароком потрапити під колеса. І якщо тротуар слизький, то не можна в сніжну чи морозну пору розганятись і їхати, бо ви можете не лише самі впасти, але й збити перехожих. А коли на тротуарах є калюжі від дощу, то їх треба обминати, щоб не забруднити ані себе, ані інших людей. Отже, треба вчитися жити серед людей, щоб ні собі, ні іншим не приносити неприємності. Це не лише правила поведінки на дорозі, а й правила культури.
Учень 2
Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей.  
Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити.



Класний керівник
Питання для повторення
Як треба переходити дорогу?
Для чого потрібно вивчати Правила дорожнього руху?
Як потрібно рухатися вздовж тротуару?
Як поводитися в салоні громадського транспорту?
Як правильно сідати в автобус, тролейбус та інший транспорт і виходити з нього?
Як обходити транспорт, з якого ти вийшов, щоб перейти на інший бік дороги?
Як рухатися групами вздовж тротуару?
Як іти, коли тротуар слизький, мокрий?

Є один секрет, який ти мусиш знати! Якщо ти вийшов за місто (а там немає тротуарів), то рухатися треба узбіччям назустріч транспорту, щоб бачити його і зійти на бік у разі потреби.

Загадки
 Прив’язаний за вусики знайомий жук повзе,
 А в череві великому той жук людей везе. (Тролейбус)

 По вулицях хатинки малесенькі біжать,

 Щоднини пасажири у тих хатках сидять. (Автомобілі)



Інформаційна година у 7 класі на тему
 « Права та обов’язки громадянина України»

                                  Підготувата класний керівник Мельник М. М.

Мета: ознайомити учнів із правами та обов’язками громадян України;  розширювати кругозір та формувати правову компетентність школярів; розвивати вміння адекватно оцінювати події в державі та світі, висловлювати та аргументувати власну думку.
Тип інформаційної години: тематична
Форми роботи: робота із літературою; коментоване читання газетних матеріалів
Хід заняття
І. Організаційний етап
(Перевірка готовності учнів до заняття)
ІІ. Формулювання теми та мети заняття
ІІІ. Робота із літературою
(учні  опрацьовують другий розділ Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»)
IV. Обговорення « Дотримання прав та свобод людини в сучасній Україні»
V. Коментоване читання газетних матеріалів на тему: « Закон і порядок»
VI. Підсумки заняття

Використовуючи методику «Мікрофон», учні відповідають на запитання «Що нового вони дізналися під час проведення інформаційної години?»


Виховний захід у 9 кл.
на краєзнавчо-народознавчу тематику 

                                                           Підготувата класний керівник Н. М. Тітаренко
Тема: Батьківська криниця
Мета: сформувати в учнів уявлення про невичерпне джерело духовності народу – криницю; висвітлити проблеми забруднення джерел,криниць, колодязів нашої місцевості; пояснити вза­ємозв’язки з іншими гідрологічними об’єктами; продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами інформації, сприяти розширенню знань географічної номенклатури; сприяти розвитку навичок мислення висо­кого порядку, критичного мислення; сприяти формуванню екологічної культури особистості.
Обладнання:  музичне та мультимедійне обладнання,матеріали посібника «Зелений пакет»,карта Бучацького району,виставка книг про Бучач.

Хід виховного заходу:

Виходить дівчина. Милуючись красою говорить:
Чом, земле моя,
Так люба ти мені.
Чом, земле моя,
Чаруєш так мене
Краса твоя?
Чим манить мене
Пташні твоєї спів,
Пахучий цвіт лісів?
Чим манить мене
Вода річок твоїх,
Що тут пливуть.

Пісня «Цей край, де я родилась і живу»
     Невичерпне джерело – то криниця духовності народу, ходіння в глибину часу, у нашу пам'ять ,яка зберігає все найталановитіше, створене великим майстром – народом навіки, наше сучасне, коли твориться, зрештою, те, що не втратить своєї цінності у часових перекатах.
    Сьогодні ми поговоримо про джерела, криниці, колодязі, наші животоки, без яких ми не проживемо навіть дня. Так, джерела, струмки – окраса землі, справжнє диво.
    Вони – невтомні трудівники: зеленіють, вічно омолоджують наші луги, поля,ліси, поновлюють їх щедродайністю. Тому нині все частіше звучить думка, що крапля води дорожча за алмаз. Справді, чиста вода потрібна людині як повітря і хліб, вона – колиска усього живого на землі. Але останні десятиріччя вчені б’ють  тривогу: її стає все менше, а в Україні особливо – питної води найменше з усіх країн СНД.
    Отже, усі мусять усвідомити: турбота про воду – це турбота про життя. 
Вслухаємося в мелодію струмка – то пісня життя. Вслухаємося в перекази, історичні свідчення, легенди, скільки подій, пов’язаних з криницями.
Криниці -  хай прозоряться , не міліють, повняться життєтворчим дарунком природи. І завжди   будуть для людей Доброю водою.
     Проте кожен, тільки почувши слово «криниця», побачить в уяві вербу, а під нею живе джерельце, коло якого зростав, або дубове цямриння з відтисками води, у якій і вдень відображаються зорі, або отой журавель у туманнім смутку, журавель, який ніколи не відлітає у вирій.
    Найбільшого поширення на Україні набули криниці з журавлями. Схиливши свої довгі шиї над цямринами, вони віками напували водою цілі села.
     А чому саме так називаються криниці, послухайте легенду.

       Колись, у сиву давнину, мале  хлоп’я   загубилося в лісі. Воно заблукало і дуже захотіло пити. Хлопчик натрапив на глибоку криницю, але зовсім знесилів і не зміг дістати з криниці води. Раптом у небі з’явився журавель.    Він опустився біля криниці і , нагнувши свою довгу шию, дістав води з нею.   Хлопчик   напився і подякував журавлеві. У дитини додалося сил, зумів знайти стежку додому.
       Вода в житті людини відіграє величезну роль, бо там, де вода, там і життя. З водою починається і закінчується життя.
Перегляд відеофільму «Прісна вода» (із колекції «Зеленого пакета»).
Запитання:
Скільки води щодня споживає доросла людина?
Скільки людей помирає щодня внаслідок вживання забрудненої питної води?
Яким чином ми можемо захистити воду?

Святим він завжди звався у народі,
Колодязь той. І є на те причина   :
Коли хрестили у селі дитину,
То брали з нього для купелі воду.
Дитя росло здоровим і щасливим,
Так, так, це дійсно виглядає дивом,
Але й мене купали в тій воді.
Я все люблю в своїм краю :
Криницю, звідки воду пю
І повні гомону ліси
Та дзвони срібної роси.

Криниця на дорозі край села,
І журавель, похилений над нею
Куди б мене дорога завела,
Я буду завжди з рідною землею.

Під вишневим літнім садом,
Де п’янить бузку пахучий цвіт,
Де звисають грона винограду,
Там криниця мамина стоїть.

Мов життя криниця та глибока,
Наче свідок тихий, мовчазний.
В ній усе: і радощі, й неспокій
І мого дитинства світ ясний.

І щораз, коли іду додому,
Чи з порога рідного іду,
Бачу я дитинства ту знайому
Мамину криницю у саду.

Криниця воду кликала,
Щоб та десь не пропала.
Не дай-бо доле, зникнути
Пісням, що мати наспівала.
Не дай з добром забути,
З яких джерел я воду п'ю,
Щоб пам’ятати, не забути те,
На якій землі стою.

Я зачерпнув води з криниці
 Нема добрішої ніде
Води такої раз напиться –
І знову серце молоде.
Ти понеси відерце в хату,
Таке все сонячне здаля,
Криниця ж – мов ілюмінатор
І десь вдалечині Земля.

З чистим джерелом порівнюється наша калинова, барвінкова рідна мова.
Мова, наша мова –
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова, наша мова –
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Мова, наша мова­-
Мрійнику – жар-птиця,
Грішнику – спокута
Спраглому – криниця
А для мене ,мово, ти мов синє море,
У якому тоне і печаль і горе.


Уривок із поеми Т.Г.Шевченка "Москалева криниця”:
Взяв якось
Заступ і лопату
Та й пішов собі у поле
криницю копати.
"Нехай, - каже. – Колись люди
Будуть воду пити
Та за мою грішну душу
Господа молити”.
Вийшов в поле геть од шляху
У балку спустився
Та й викопав при долині
Глибоку криницю.
Не сам-один: толокою
Йому помагали
Й добрі люди приходили
Криницю копати.
І виложити цямриною,
І над шляхом в полі
Височенний хрест поставив...
Зо всього роздолля
Широкого було видно.
Все, бачиш, для того,
Щоб знать було, що криниця
есть коло дороги,
Щоб заходили з криниці
Люди воду пити
Та за того, що викопав,
Богу помолитись.

       Найціннішим є духовне значення криниці, бо є джерело наших душ. Цей домашній оберіг є зв’язком між поколіннями. Він є невмирущим джерелом нашої пам’яті роду. Адже копалися дідами,батьками, а пٰють з них воду діти, онуки і правнуки.
       Проте ми з болем спостерігаємо за тим, як заростають стежинки до батьківських криниць, як міліють висихають ріки, як забруднюються озера та моря.

  
Загроза Чорному морю ( інформація з «Зеленого пакета»)

Про це гіркотою пише поетеса О. Бабій
Давно хрущів над вишнями нема
Садки вишневі сохнуть поодинці,
Відважний навіть босим по стежинці
Уже не вийде в поле край села.
І тратить небо синю глибину.
Міліють чисті криниці і ріки,
Прокиньмося! Пора!
Нове століття за мить розкриє двері перед нами
І запитає — де вишневе віття,
Чом травень тихо не гуде хрущами?

                  
Дерева ростуть без коріння
В криницях немає джерел,
Не сходить правічне насіння.
До хмар не літає орел.
Що сталося, що відбулося?
І пси свої вже, мов чужі-
Тебе не впізнають
І скоса зіниці блищать,як ножі
І марно шукаєш прикмети
Прабатьківських уст і очей.
На давніх прадавніх портретах –
Чуже незнайоме лице.

       Ми повинні стати на захист рідної землі, природи, наших животоків. Бо що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше за тепло.

       Навічно відходять найдорожчі люди – батьки; оселя, немов сирота, уже зустрічає німою мовчанкою. Тільки сумовито зустрічає дорогого гостя батькова криниця, поросла споришем стежка, що веде до неї, калина, посаджена маминими руками. Це ж вона, хата, зберігає нам добрий дух, віру в щасливий день, блакитність тихого неба, де осідали на спочинок досвітні зірниці, щоб вечорами засвітитися курним Чумацьким шляхом і віддзеркалитися на дні глибокої батькової криниці.
       І нехай ми живемо в палацах, нехай люстри сяють над вами, але потрібно жити чесно, і тому інколи буває трудно, то мені здається мило згадати осіннє бездоріжжя в той отчий дім, в якому починалось ваше життя.

       Шануйте те, що для нас батько залишив, трудіться на більше, і якщо не виходить залишитися в отчому домі, а може , великі діла вершите вдалині від нього, то обов’язково приїдьте, погляньте,провідайте той двір, те подвірٰя, в якому пройшли ваші перші весни, напийтеся води з криниці, яку вимостили жилові натомлені руки батька, дідуся, віддайте хвилину пам’яті  перед цими святими оберегами дитинства вашого.
Це вам згодиться для серця, для душі, для вашої щоденної праці,бо, крім шаноби до людей, які породили вас, ви більше нічого не винесете з отчого дому.
       Запам’ятайте! Скільки криниць на землі, стільки й зірок на небозводі. І якщо вам доводилося бачити, як падає долі небесниця, знайте – то десь замулилося джерело. Отже, щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці. Нехай кожному з вас на складних дорогах життя яскраво світить своя іменна зірниця.


Наше життя, мов Батьківська криниця,
Яку не можна випити до дна.
Ми не завжди шануєм, як годиться,
Хоч добре знаєм, що вона одна
Живем собі, але душевна спрага
Ми йдем шукати чистої води.
Мов  полум’я одвічна неповага,
Стирає до криниці всі сліди.
І з часом ту криницю забуваєм,
Її заносить брудом і сміттям
Ми проживем і навіть не згадаєм,
Що саме їй завдячуєм життям
Підвладне все нам злети і падіння
Та хочеться щасливого буття
Ніколи не цурайся свого коріння

Шануй криницю власного життя.






Інформаційна година у 10-ІТ класі

                                                                Підготувата класний керівник Касіян М. М.

Тема. Як не помилитись з вибором майбутньої професії. 
Мета:
 формувати в старшокласників  свідоме ставлення до вибору майбутньої професії, навчати аргументовано відстоювати власну думку; розвивати мислення; виховувати в учнів впевненість, культуру спілкування, повагу до думки співбесідника. 

                                                           Хід заняття 
І. Слово вчителя. 
    Сьогодні, коли ви вже є учнями 10 класу, розумієте, що до самостійного дорослого життя вам залишається лише 2 кроки — останні шкільні роки. Наступає час, коли не школі, не вчителям і навіть не нашим батькам, а саме вам потрібно визначити свій подальший життєвий шлях, зробити вибір долі і нести відповідальність за цей вибір. Вам самим доведеться шукати відповіді на запитання, які поставить нам життя. 
      Кожен із вас мріє про цікаве, яскраве і благополучне майбутнє, кожен прагне визначити сенс свого життя. 
ІІ. Запитання до учнів. 
     Скажіть, будь-ласка, що вам потрібно для того, щоб ви вважали своє життя яскравим? 
1) трудова діяльність.
2) друзі, любов, родина.
3) повноцінний відпочинок. 
      Отже, ці три фактори є найбільш важливими для кожного. Сьогодні ми поговоримо про ваш майбутній вибір. Адже в нашому суспільстві кожен має право на освіту.

ІІІ. Бесіда. 
       Чарльз Дарвін свого часу сказав: «Якщо ви вдало оберете труд і докладете до нього душу, то щастя саме знайде вас».
  - Чи згодні ви із цим висловом? Які аргументи «за» або «проти» можете навести? 
  - Якій справі збираєтесь присвятити себе після закінчення школи? 
  - Чим будете керуватися, обираючи фах (здібностями та зацікавленістю, матеріальними можливостями, престижем, родинною традицією)? 
IV. Заключне слово вчителя. 
      Сьогодні ми говорили про те, як не помилитись із вибором майбутньої професії, а закінчити нашу розмову хочеться словами великих  поетів, Василя Симоненка та Максима Рильського: 
Є тисячі доріг, мільйон стежинок. 
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
Ми працю любимо, що в творчість перейшла, 
І музику палку, що ніжно серце тисне. 
У щастя людського два рівних є крила: 
Троянди й виноград, красиве і корисне.
    Тому завжди пам’ятайте, що від кожного з вас залежить доля нашої держави.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    
Година класного керівника у 10-ІТ класі
                                                                                 
                                                               Підготувата класний керівник Касіян М. М.

Тема. В чому сенс людського життя.
Мета: навчити старшокласників спілкуватись, формувати власну думку і вміти відстоювати її, вміти слухати співрозмовника, пам’ятати, що кожна думка має право на існування.
Хід бесіди
І. Вступне слово вчителя.
   Мудреці викладають історію людства в одному рядку: людина народжується, страждає і помирає.
   Для чого людина приходить в цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який сенс у цьому? Відповідь на це питання шукали люди у всі віки, у всі часи.
   Зараз ми спробуємо поспілкуватись і посперечатись з наймудрішими світу цього.
ІІ. Обговорення питань у групах.
      Завдання для груп:
  1. Пояснити, розширити думку мудреців;
  2. Висловити згоду або заперечити.
1 група. «Навчання в школі – життя примусове, уникнути його не може жодна людина» (Вудберрі).
              «Людина більше вчиться на своїх помилках, які вона робить з власної волі, ніж на правильних вчинках, здійснених за чужою вказівкою» (Сомерсет Моем).
-          Раджу вам прислухатись до порад старших, вони поганого не побажають, вони вже  навчились у школі життя. Краще вчитись на чужих помилках, ніж на своїх.
2 група. «Драбина життя повна колючок і найбільш боляче вони впиваються, коли ви сповзаєте по ній вниз.» (Браунелл)
        
-          Все залежить від того, яку мету ставить перед собою людина, а ще більше від того, якими засобами мета досягається.
3 група. «Без користі жити – передчасна смерть» (В.Гете)
      - Сенс життя – у твоїй потребі цьому життю.
 3. Пояснити значення висловів (для кожної групи)
1. Життя – це шанс
2. Життя – це виклик
3. Життя – це обов’язок
4. Життя – це боротьба
5. Життя – це таємниця
6. Життя – це щастя
ІІІ. Підсумок
      Отже, кожна людина має право на життя. Сенс існування всіх людей – любити життя і робити його кращим.




Година класного керівника у 10-ЕК класі
                                                                           Підготувата класний керівник Дутчак М. М.
Тема: Все в наших руках

 Мета: поповнити та систематизувати знання учнів про ВІЛ/СНІД , шляхи передачі ВІЛ, виявити усвідомлення зв’язку  між способом життя і ризиком  інфікуватися , розвивати вміння  уважно ставитися до свого здоров’я , розвіяти міфи, що стосуються ВІЛ/СНІД, виховувати толерантне ставлення до інфікованих людей.
Обладнання: відео ролик про ВІЛ/СНІД, ватмани, кольорові маркери
Хід виховної години:
І. Вступне слово класного керівника:
       Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Протягом двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч чоловік заражується цією хворобою. Збудником є вірус, що має вигляд спіральки у трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними у Західній Європі, та ВІЛ 3, на який страждають переважно американці та африканці. Вірус вражає Т-лімфоцити, що служать для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, в наслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалювань, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань. Джерелом інфекції є безпосередній носій ВІЛу. Зараження можливе лише при статевому контакті з інфікованим чи при кровообміні з ним. Якщо ВІЛ-інфікована жінка народжує дитину, то за останніми дослідженнями, ця дитина зовсім не обов'язково має бути носієм вірусу. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передати вірус від матері до дитини знижується аж до 6 відсотків.
ІІ. Доповідь учня «СНІД в Україні»
-          Бесіда з учнями про стрімке зростання кількості ВІЛ-інфікованих .
ІІІ. Робота в групах. Створення постерів «Шляхи передачі ВІЛ/СНІДу»
-          Кожна група висвітлює один з шляхів передачі  ВІЛ/СНІДу.
ІV. Перегляд відео ролика про ВІЛ/СНІД
-          Обговорення поданої інформації.
-          Закріплення знань учнів щодо шляхів передачі ВІЛ/СНІДу.
V. Вправа « Оцінка ризику ВІЛ-інфікування»
- Кожному з вас я роздаю карточку ,на якій записана ситуація .
На
стільцях є таблички  «Ризик високий» , «Ризик низький» , « Ризик відсутній»
Для виконання цієї вправи пригадайте все,
що ви чули і бачили про цю хворобу. Будьте уважні.
        Кожен з вас читає ситуацію вголос і кладе карточку на стілець з відповідною табличкою. 
Ситуації:
1. гратись у «кр
иваве братання»
2. проколювати вуха однією голкою 
3. вживати ін’єкційні наркотики 
4. працювати у секс-бізнесі
5.
користуватися у стоматкабінеті нестерильними інструментами 
6. робити перев’язку без рукавиць
7. користуватись чужою б
ритвою 
8. користуватись чужою зубною щіткою
9. плавати в одному басейні 
10. їсти те,
що приготував ВІЛ-інфікований
11. дружити з ВІЛ-інфікованими
12. користуватися спільним посудом
13. обмінюватися одягом
14. бути покусаним комаром
15. жити в одній кімнаті з ВІЛ-інфікованим
16. сидіти за одною партою з ВІЛ-інфікованим
17. користуватися спільним шкільним приладдям
18. їхати в одному транспортному засобі
19. робити уколи нестерильним  інструментом
20. торкатися кров’яних плям на предметах
21. дружній поцілунок
22. користуватися спільним туалетом
 Ви бачити, що не так багато ситуацій, коли можна інфікуватися , але їх потрібно уникати, щоб не захворіти. 
VI. Вправа «Серце друга»
Кожному я роздаю стікери у вигляді серця. Нехай це буде маленька частинка вашого серця. Я прочитаю листи, і хто зможе, віддайте свою частинку серця нашому другу, чи подрузі, які ВІЛ-позитивні. Але спочатку напишіть на ньому, що ви могли б зробити для цього друга.
Лист Ольги
«Мене звати Оля. Мені 15 років. Нещодавно я дізналася, що я ВІЛ-інфікована. Я відчувала потребу з кимось поділитися своєю бідою і  розповіла своїй подрузі. У відповідь отримала: «Шкода, але я нічим не можу тобі допомогти...» Коли наступного дня я прийшла до школи, усі уже знали про це і перешіптувались за моєю спиною.»
Лист Тараса
«Мене звати Тарас. Мені 16 років і я щойно повернувся зі школи. Почуваюся добре, але всі знають, що в мене ВІЛ. Більшість однокласників уникають мене. У мене немає друзів. У мене депресія, всі мене бояться, і я почуваюся страшенно самотнім. Я хочу мати друга, з яким можна було б поговорити.»
-          Як ви думаєте, що найважче для ВІЛ-позитивної людини?
-          Подумайте і напишіть на своїх серцях, чим би ви могли допомогти таким людям?
-          Прошу прикріпити свої серця.


VII. Заключне слово класного керівника.






Інформаційна година у 10-ЕК класі

                                                                           Підготувата класний керівник Дутчак М. М.

Тема: «Виборюємо свої права»

(Перебіг подій в різних країнах)

Мета: ознайомити учнів з поняттям «акції протестів», зробити огляд подій в Україні та в світі, де відбуваються акції протестів та обговорити спільні та відмінні риси.

Матеріали: інформаційні сайти в мережі Інтернет, газети, новини на телебаченні

План проведення ІГ

1. Вступне слово класного керівника.

Визначення поняття «акція протесту» та її види.

Акція (лат. actio — дія) протесту — дія, пов’язана з неприйняттям певної ситуації, заява про незгоду з певними діями або позицією, тим чи іншим рішенням, заперечення, відмова від здійснення тієї чи іншої дії. Акція протесту тісно пов’язана з конфліктом, протистоянням позицій, ідей, підходів і виникає після того, як конфліктуючі сторони використали всі можливості мирного врегулювання ситуації. Акція протесту полягає у певних діях однієї зі сторін конфлікту, висловленні своєї точки зору, позиції, основою якої є інтереси, що суперечать інтересам іншої сторони конфлікту. У деяких випадках акція протесту може перерости у революційний акт, політичний переворот, криваве зіткнення з армією, поліцією. За формою проведення може бути мирною (мітинг, хода, страйк, припинення роботи на деякий час, відмова від голосув

ання, зрив голосування, пікетування установ), мирною з ризиком для життя (голодування, самоспалення) та насильницькою (бунт, заколот). За змістом акція протесту може бути конструктивною (учасниками акції протесту висувається інший варіант розв’язання проблеми, альтернативна програма) та деструктивною (всі запропоновані учасниками акції протесту варіанти спрямовані на дестабілізацію наявної ситуації). За масштабністю проведення та участі в ній громадян акція протесту може бути одноособовою (проводить акцію протесту одна особа); груповою (в акції протесту бере участь група людей); локальною (охоплює один чи кілька населених пунктів); регіональною (охоплює певний регіон); загальнодержавною (проводиться на більшості території країни). Демократичне суспільство повинно бути готовим до акцій протесту з боку опозиції або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним з основних принципів функціонування демократичної держави.

2. Протести в Таїланді.

- повідомлення учнів;

- обговорення події.

3. Останні події повязані з Майданом в Києві.

- ознайомлення з подіями;

- аналіз спільних та відмінних рис між протестами в Україні і Таїланді.

4. Мітинг в Казахстані. Його причини.

- повідомлення учнів;

- обговорення.



5. Заключне слово класного керівника.



Година спілкування у 11-ІТ класі.

Класний керівник Шворак Л. М.

Тема: «Духовність і демократія. Минуле і сьогодення»



Мета:  пригадати важкі для української духовності часи,  
             оцінити сьогодні зміни, які відбулись у нашій країні починаючи з 30 - х років,
             навчитися берегти  те за що боролося наші діди і батьки - волю України
             та демократію;
            виховувати любов до України та патріотизм.
Тип заняття: конференція
Хід заняття
Вступне слово вчителя: Сьогоднішня тема звучить так «Духовність і демократія. Минуле і сьогодення». Цікаве поєднання: те, що не піддається якомусь чіткому визначенню і те, що має свої закони й межі. Що таке духовність - напевне це те, що складає внутрішній світ людини: милосердя, любов, добро, співчуття, і багато іншого, що є у душі кожної особи. А що таке демократія? Чітке визначення цього терміну дає вам підручник основ правознавства. Демократія - народовладдя, політичний лад, у якому встановлені і здійснюються на практиці способи і форми народовладдя, законодавчо закріплені гарантії свобод і прав громадян.
Здається зовсім різні поняття, далекі одне від одного. Але, насправді, вони тісно пов'язані, бо те в якому середовищі, при якому режимі живе людина і визначає її духовний світ.
Сьогодні ви приготували короткий огляд духовного життя нашого народу в період 1930-2014 рр. і матимете змогу порівняти духовний світ громадянина України впродовж цих років.
Учень 1:
30 - ті роки були найтрагічнішими в новітній історії Української літератури і мистецтва. Це 10-тиліття пройшло під знаком жорстокого переслідування діячів національної культури. їх незмінно зараховували до складу сфабрикованих органами ДПУ «контрреволюційних націоналістичних організацій». Розправи над письменниками й митцями розпочалися з кінця 20 рр. Кілька десятків Українських письменників стали жертвами репресій уже на рубежі десятиліть. До тих, хто не міг чи не бажав пристосовуватися, було вжито репресії. Жоден з тих, хто ще залишався на свободі, не був застрахований від розправи.
Учень 2:
Політичний курс правлячої партії був спрямований на формування в суспільстві атеїстичного світогляду. За цих обставин традиційна для України громадська інституція - православна церква, єдина легальна організація, діяльність якої не вписувалася в рамки офіційної ідеології, відчувала на собі дедалі зростаючий тиск держави. 1 січня 1928 р. був введений у дію Адміністративний кодекс УСРР, котрий поміж інших містив розділ «Правила про культи».
З його прийняттям декрет уряду УСРР про свободу совісті втратив чинність. Слід відзначити, що роком пізніше подібний закон було затверджено у РСФРР. Таким чином, у справі відходу від демократичних норм державно-церковних відносин УСРР тримала сумнівну першість. На .зламі 20-30-х років, в умовах різкої зміни політичної атмосфери в країні, ставлення до релігії й церкви стало зовсім нестерпним. Слова «піп», «куркуль», «петлюрівець» сприймались як синоніми.
Учень 3:
Другу п'ятирічку Й. Сталін оголосив «безбожною п'ятирічкою», п'ятирічкою знищення релігій. У 1934 -1935 рр. розгорнулося здійснення плану масового знищення культових споруд. Жертвами цього варварства радянської влади стали численні пам'ятки церковної архітектури України. Серед них Михайлівський Золотоверхий собор , Микільський військовий собор, Трисвятительська церква , Богоявленський собор Братського монастиря і церква Успіня Богородиці у Києві, Свято-Миколаївський монастир у Харкові, Покровський собор у Запоріжжі, Успенський собор у Полтаві. 1000 культових споруд стояли пустками чи були перетворені на склади , кінотеатри , божевільні і навіть в'язниці. Пануючий державний атеїзм посилював вплив на населення більшовицької партії, але разом з тим спричиняв глибокі моральні деформації у суспільстві зростання бездуховності.
Учень 4:
 У 30-ті роки в плані духовності для українського народу стали трагедією. Загибеллю найкращих   духовних   сил   України   називали   смерті   Хвильового.   Зерова   ,   Косинки. Руйнування найвизначніших культових споруд стало руйнування людських душ. Підміна духовних цінностей призвела до виродження суспільства....
В. с .у.:
 Як бачимо антидемократичний режим знищував усі прояви духовного життя нації, перетворюючи її на радянський народ, без пам'яті, без душі, без роду та племені. Але це не єдина катастрофа у житті України, вони були і ще будуть , бо наближались нові часи, наближались 60-ті.
Учень 1:
Українська культура кінця 1950- початку 1960 рр. розвивалися в умовах «відлиги», яка мала значний вплив на всі процеси культурного життя. Послаблення адміністративного тиску, політики самоізоляції, жвавий культурний обмін стимулювали культурне життя, сприяли духовному розкріпаченню. Десталінізація яка була основним змістом «відлиги» , сприяла духовному оновленню життя суспільств.
Першою «ластівкою» духовного пробудження в Україні стала публікація у червні 1955 р. в «Литературной газете», статті О. Довженка «Мистецтво часопису і сучасність». У ній містився заклик «Розширювати творчі межі соціалістичного реалізму». Цей заклик був сприйнятий українською інтелігенцією як сигнал для пошуку нових творчих можливостей.
Учень 2:
 Раніше за інших на милу ситуацію відреагували письменники. З нових позицій були написані автобіографічна повість О. Довженка «За ширмою», поеми «Розстріляне безсмертя», «Мазепа», та повість «Третя Рота» В. Сосюри, роман Л. Первомайського «Дикий мед» та «Вир» Г. Тютюнника. Період Хрущовської «відлиги» був характерний і певним відновленням історичної справедливості - поверхням в українську культуру імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих. Особливу активність виявляв у цьому М. Рильський . Саме завдяки йому було посмертно реабілітовано поетів О. Олеся, М. Вороного. Він домігся перевидання творів видатних українських композиторів 18-19 ст.
Учень 3:
Така діяльність шістдесятників не могла не налякати владні структури 8-березня 1963 р. після зустрічі М. Хрущова з творчою інтелігенцією на якій він піддав брутальній критиці митців, розпочалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників. Критика доповнювалася адміністративними заходами: заборонено друкувати твори, влаштовувати творчі вечори, заборонено існування клубів тощо. Під таким тиском частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередившись на професійній діяльності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальованій формі. Інша частина залишилася на своїх позиціях, ставши в опозицію до існуючої влади тобто дисидентами.
Вчитель:
            Дисиденти переслідувались владою: Фабрикували звинувачення, звільнили з роботи, цькували в усіх сферах суспільного життя... Надія українців на духовне відродження знову не справдилась. Тоталітарний режим не міг допустити щоб український народ згадав своє славне історичне минуле, згадав, що він велика нація, а не просто радянський народ без мов, без минулого, без майбутнього... Без майбутнього тому, що у брежнєвські часи тільки посилилась ідеологізація і русифікація в усіх сферах культурного життя України.

Учень 1:

19 серпня 1991 року з метою повернення суспільства до попередніх порядків була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціатори — представники вищого державного керівництва СРСР — заявили, що у зв'язку з начебто хворобою Пре­зидента СРСР М. Горбачова його обов'язки виконуватиме Г. Янаєв, а країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС, рос. ГКЧП - Государственный комитет по чрезвычайному положению).
ДКНС оголосив про запровадження на півроку в окре­мих районах СРСР надзвичайного стану. Призупинялася діяльність всіх політичних партій, окрім КПРС, громад­ських організацій і рухів демократичного спрямування, заборонялися мітинги, демонстрації, страйки, запрова­джувалася жорстка цензура над засобами масової інфор­мації, призупинявся вихід газет, крім кількох лояльних до ДКНС. У Москві, де відбувалися головні події, було запроваджено комендантський час, виведено на вулиці та майдани війська.
Вранці того ж дня у Києві представник ДКНС, зібрав­ши командирів військових частин гарнізону міста, нака­зали виконувати всі розпорядження ДКНС, ультиматив­но зажадали підтримки ДКНС з боку Верховної Ради та уряду республіки. Керівництво Компартії України напра­вило на місця шифротелеграму із завданням партійним комітетам всіляко сприяти діям ДКНС. Лояльність щодо нього виявила більшість облвиконкомів республіки та ке­рівництво Кримської АРСР.
Голова Верховної Ради УРСР Л. Кравчук у своєму ви­ступі по республіканському радіо закликав громадян до спокою і витримки, запропонував зосередитися на роз­в'язанні найважливіших проблем повсякденного життя, заявивши, що відповідні оцінки і висновки зробить Верховна Рада України та її Президія. Президія Верховної Ради УРСР лише ввечері 20 серпня прийняла заяву, в якій зазначалося, що постанови ДКНС, поки це питання не вирішить Верховна Ради України, не мають юридич­ної сили на території УРСР.
Якщо реакція керівництва республіки на події у Москві була загалом стриманою, то опозиційні сили від самого початку заколоту зайняли принципову позицію, розуміючи, чим загрожує Україні перемога ДКНС. 19 серпня 1991 р. Народний Рух України закликав спів­вітчизників не підкорятися волі заколотників, створюва­ти структури активного опору, вдатися до всеукраїнсько­го страйку. 20 серпня Народна Рада — організована опо­зиція в республіканському парламенті — засудила держа­вний заколот і закликала підтримати керівництво Росії у протистоянні з ним. 19—22 серпня 1991 р. масові мітинги-протести проти дій заколотників відбулися у Києві, Львові, Харкові, Донецьку, інших містах України.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Іс­торичний документ виняткового значення для долі укра­їнського народу — Акт проголошення незалежності України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.

Учень 2:
2004 рік.  Помара́нчева револю́ція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004, як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.
Основною базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні регіони країни, у той час як Віктора Януковича підтримав Схід і Південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції.
Для захисту своїх демократичних прав до Києва приїхало сотні тисяч людей зі всієї України
Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). Внаслідок компромісу, досягнутого фракціями Верховної Ради, після призначення повторного другого туру виборів були прийняті зміни до Конституції, які отримали назву Конституційна реформа 2004. Конституційна реформа зменшила повноваження президента, і, таким чином, знизила рівень значущості спірних президентських виборів.
За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу одержав Віктор Ющенко.
Учень 3:
Револю́ція 2013 ро́ку[, Революція гідності) — національно-патріотичні, протестні акції в Україні, передусім, проти корупції[33][34], соціальної нерівностісвавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися післясилового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. У рамках поняття протестів кінця 2013 року відбувалися зокрема мітинги, демонстрації, студентські страйки.
Вимоги, прийняті Євромайданом 24 листопада 2013 року
24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, колони мітингувальників розтяглися на увесь Хрещатик (від Бульвару Шевченка до Європейської площі) — за оцінками опозиції, мітинг зібрав до 150 тисяч осіб, за оцінками міліції — 50 тис. осіб. Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану»:
1) Відставка уряду Азарова за зраду національних інтересів.
2) Проведення 27 листопада (тобто до саміту у Вільнюсі) позачергової сесії Верховної Ради, на якій повинні бути прийняті всі необхідні євроінтеграційні закони, в тому числі й закон про звільнення Юлії Тимошенко. У разі неприйняття вказаних законів Євромайдан вимагає розпуску парламенту і проведення позачергових виборів.
3) Майдан вимагає від Януковича скасувати рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнити Тимошенко, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання «Угоди про асоціацію» Майдан вимагає імпічменту Януковича за зраду національних інтересів.
4) Також Євромайдан: — звертається:
·         до країн Заходу із закликом — запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади з боку Заходу; 
·         до керівництва ЄС із закликом — не закривати Україні двері в Європу, створити умови для підписання асоціації після зміни влади в Україні.
Вчитель:
Нинішня тема нашої конференції «Духовність і демократія. Минуле і сьогодення» дала вам змогу пригадати важкі для української духовності часи. І ми можемо оцінити сьогодні зміни, які відбулись у нашій країні починаючи з 30 - х років. Знищення анти демократичного режиму призвело до «вибуху» ідей в багатьох сферах життя. Але найбільша зміна відбулась у духовному і культурному житті українців: нові поети і письменники відновлення храмів і будівництва нових , познайомитись із творчою спадщиною таких відомих митців як Миколайчик і Параджанов і ще багато інших можливостей появилось у нас. Першим піднесенням українського народу були події 2004 року, час «Помаранчевої революції». Період який відкрив першу сторінку в історії незалежної України, де український народ показав свою позицію  під час мирних демонстрацій. Усі думали, що розпочалась нова сторінка нашої історії. Та час показав протилежне. Не здобули українці тієї свободи про яку мріяли. Та сьогодні ми відчуваємо нові переживання . Україна вкотре виборює свої права жити вільно і мати право бути господарем своєї держави.  Ми усі щиро віримо у світле майбутнє нашої країни. І бережімо те, за що боролося наші діди і батьки - волю України та демократію.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар