Translate

Правоосвітня діяльність

2020-2021 н.р.

Нормативно-правова база щодо протидії булінгу

Закони

Постанови

Листи

Накази

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні

Тематика

UNICEF

інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому

Благодійний фонд “Kiddo”

протидія булінгу

Громадська організація “Студена”

недискримінаційне навчання

Український інститут дослідження екстремізму 

дитяче насилля

ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ

Попередження та подолання насильства в дитячому середовищі

Український фонд “Благополуччя дітей”

Вчить дитину захищати себе

Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда-Україна”

протидія насильству в сім’ї та школі

 


Матеріали попередніх років
Фестиваль патріотичної пісні, прози і поезії, творів обр. мист присвяченого відзначенню100-ї річниці  створення легіону українських січових стрільців, героям майдану, воїнам АТО

Мета: Ознайомити учасників з минулим і важким історичним часом, який був не легкий для тих людей, які боролися за волю України.
                                       
Сценарій

1-й учень
Україно, моя Україно,
Доля в тебе була непроста.
Та для мене ти в світі єдина
Матір рідна пречиста свята!
Хоч життя – не стежина у полі,
І буває нелегко в путі.
Ми з тобою пов’язуємо долі.
До кінця будем разом в житті.
Україно моя, Україно,
Присягаюсь тобі знов і знов,
Україно моя, Україно.
Моя віра, надія й любов.
Ведуча 1Вашій увазі пропонуємо Фестиваль патріотичної пісні, прози і поезії, творів обр. мист присвяченого відзначенню100-ї річниці  створення легіону українських січових стрільців, героям майдану, воїнам АТО
Ведуча 2. Сьогодні на нашому фестивалі присутні високоповажні журі:
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ведуча 1.  Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті, тож ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки нашої держави.
Ведуча 2:   Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити свій народ.
Ведуча 1.   Сьогодні ми хочемо воскресити в пам'яті одну із сторінок нашої історії про Українських Січових Стрільців.
Ведуча 2.   Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.
Ведуча 1.  Вашій увазі повстанська  пісня «Ой у ліс , на полянці» 

Виконує тріо Катерина Гузовська, Софія Самборська та Юлія Жук


Ведуча 1.   То хто ж вони, Українські Січові Стрільці Укра­їнської Галицької Армії, мужні сини і дочки України? Звідки почалася їхня слава, мученицька історія? Звідки почалася вірність присязі, мужність, нескореність, патріотизм і сила?
Ведуча 2.  Легіон Українських Січових Стрільців, як військове формування, було утворено в серпні 1914 р. після початку Першої світової війни для боротьби за визволення Східної України з ярма Російської імперії.
Ведуча 1.   2 серпня 1914 року було утворено Головну Українську Раду, яка закликала всіх українських юнаків зголоситися добровольцями і стати в ряди Українських Січових Стрільців. «Нехай через весь край котиться наш поклик! Нехай пориває до бою всіх, і тисячі нехай стануть в ряди Українських Січових Стрільців».
Ведуча 2.   Добровольцями за короткий час зголосилося 28 тисяч передових молодих людей. Серед них – дівчата і жінки, сини І. Франка – Петро та Тарас. Але австрійський уряд, під владою якого був наш край, погодився тільки на 2,5 тисячі добровольців.
 Ведуча 1.  Поема «Чи вам відомо, хто то є повстан­ці?» В.Самійленко,
читає Оля Яремко



Чи вам відомо, хто то є повстанці? 

Це ті, що їм немає вороття 
До рідних хат, десь у рові, землянці 
Чи під кущем їм місце для життя.

Ні вдень, ні вніч, ні ввечері, ні вранці 

Немає для їх долі забуття, 
Бо в домах їх замість осель – руїна 
Й розстріл рідних до п’ятого коліна.

Жадоба помсти за свій тихий рай 

Сплюндрований у їх гартує дух; 
До боротьби їх кличе рідний край, 
І кожен з них той поклик любо слуха.

Нехай і мало їх, борців, нехай 

Покірно інші ждуть, як віл обуха, 
Від ката смерті, тільки не вони, 
Не страшно їм нерівної війни...

Скільки вас, побитих у Карпатах, 

Скільки вас, скатованих в снігах, 
Знає тільки місяць, що на чатах 
Вартував у синіх небесах.

Скільки вас без дому, без надії, 

За морями в муках довгий час? 
Діти долі, квіти веснянії, 
Україна молиться за вас.

Вірш поета Василенко-Волош «Наша правда свята…» читає Роман Савчук
Наша правда свята, вона сонцем горить 

Нам на наших повстанських знаменах, 
Лиш для неї клялися до смерті ми жить, 
Із шляхів тих ніколи не звернем!

Ще відплатим катам, ми по рідних степах 

Із піснями пройдем бойовими! 
Не розбійники ми, хоч живем по лісах, 
Ми – повстанці – сини України!
Ведуча 1.   Стрілецтво дало нам не тільки невмиручі приклади боротьби за волю України, а й дало нам цілу плеяду легендарних поетів, художників, скульпторів, композиторів, письменників, артистів.

Ведуча 2.   І нині, і вічно співатиме український народ, їх пісні "Ой у лузі червона калина", "Чуєш брате мій", "Ось видно село" і багато інших маршових, любовних, жартівливих пісень.
Ведуча 1.   Пропонуємо вашій увазі українську народну пісню «Ой у лузі червона калина» Слова: Степана Чарнецького, Григорія Труха, музика Степана Чарнецького


Ведуча 2. Виконує ансамбль «Дивоцвіт»


Ведуча 1.    Кров стрілецьку ніхто не змив і не змиє. Нею навіки залишились сторінки нашої славної історії. Кров стрілецька залишилась пам'яткою у наших серцях.

Ведуча 2.   Звучить вірш М. Стельмаха «Стрілецькі могили».
Читає Віктор Габуда
Стрілецькі могили понищено вщент. 

Лупали, копали, валили, палили... 
Лиш де-не-де хрест, де-не-де монумент—
І все — пропадають стрілецькі могили.

А там українські стрільці січові — 

Палкі «усусуси» — юнацтво безусе... 
Франкові сини, його мрії живі... 
Прости нам за них, милосердний Ісусе...

Біліли фігури в зелених полях, 

По білих містах цвинтарі зеленіли, 
В блакитне із жовтого жайворон-птах 
Щороку про наші співав Термопіли.

«Чужинне, скажи Україні, що ми 

Наказам її були вірні до скону...» 
Могила роздертими стогне грудьми, 
І нікому стати в її оборону.

Тут наша історія, слава і честь, 

Тут нашої долі покривджені мощі. 
Народе полеглий, числа тобі несть! 
Народе живущий, нема тобі прощі!

Бо хто ми, бо що ми без рідних могил? 

Ставище безводе, пташище безкриле 
Румовище храму у хаосі брил... 
Вернім Україні стрілецькі могили!

Без них наша пам'ять достоту, як мрець, 

Як небо беззоре, як море безхвиле, 
Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець— 
Насипмо над ними стрілецькі могили.

Без них. наша совість, як той боягуз, 

Що страхом життя своє в'яже безсиле, 
Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус — 
Насипмо над ними стрілецькі могили.

Над кожним, хто правди шукав у вогні, 

А їх —легіони, і їм —не простили, 
Над кожним сьогодні, в ці праведні дні, 
Насипмо високі стрілецькі могили...

Щохвилі комусь уривається шлях, 

То дай мені, Боже, — як з праху і пилу 
Обернуся знов я на пил і на прах, 
Щоб діти і внуки в родинних краях 
Звели наді мною стрілецьку могилу.

Ведуча 1.   Звучить пісня на слова та музику Анатолія Матвійчука «Кленова балада», виконує Юлія Биц

Ведучий 1:    Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?
 
Ведучий 2 В вогні та диму страдають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.
Ведучий 1:   За цей рік Україна прожила цілу історичну епоху. Ми добре пам’ятаємо події листопада 2013 року, коли  влада призупинила підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію та сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції.

Ведуча 2:   Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.
Ведуча 1.   Вірш про події лютого 2014 року читає Михайло Височанський
Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи
там на межі-передовій,
народ боронять волонтери.
Палають шини і серця,
ніхто не хоче помирати,
Перед екраном матері
і там, і там їхні солдати..
Там у шоломі зі щитом,
стоїть з Франківщини хлопчина,
з червоним на грудях хрестом,
поранених несе дівчина.
Стоїть із Харкова Андрій,
Сашко тримає оборону,
він тут вже 48 днів,
як сам приїхав з Краснодону.
Ось знову хвиля йде атак,
усе змітають водомети,
морозно трошки: «-2»,
горять позаду вже намети…
Всіх щільно взяли у кільце, здається ОСЬ (!)
наш дух зламають
Та хтось із права затягнув,
народний гімн усі співають.
Тримати крепко треба щит,
бо там позаду наші діти,
батьки стоять і матері,
нема куди нам відступити.
Лунає вибух поруч десь,
то світло-шумова граната
це «Беркут» мило передав,
нам подарунок від Ґаранта.
І ще учора ти і я ,
були звичайні активісти.
А вже сьогодні, всі ми тут:
БАНДФОРМУВАННЯ-ТЕРОРИСТИ.
По ліву сторону, під щит,
знову граната залітає,
і мій колега «екстреміст»,
на неї стрімко так, лягає!
Та, що ж ти робиш брате мій?!
Знімаю з нього «балаклаву»,
лице криваве, очі, біль…
Дівочі коси розгортаю…
Та, що ж це люди за війна?
Де бій приймають ненависний,
ті хто міцний бронежилет,
вибрав сьогодні, ніж намисто.
Хто замість плаття, мов на бал,
вже надіває «балаклави»
і так хоробро за щитом,
стоїть під натиском навали?
Ви й досі кажете, що ми,
стоїм тут всі за якісь гроші?
А може й в морзі хлопчаки,
лежать за гроші теж хороші?
А може й це мале дівча,
якому вже добу не спиться,
стоїть бо радісно їй жить,
під панським катом і молиться?

Ведуча 1.   Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.
Ведуча 2.   Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Ведуча 1.       Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Ведуча 2.   Вірш присвячений героям майдану читає Володимир Ковалівський
Пливуть гроби по морю, як човни -

по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.


Ведуча 1.   Звучить пісня у виконанні Володимира Хмарного «Героям Небесної сотні»
Ведуча 2.            Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Ведуча 1.   Вірш «Єдина Україно», читає  Мирослава Птиця

Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.
І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір'я Лева
Нам світить на Чумацький Шлях.
Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.

Ведуча 1.    У ході неоголошеної російсько-української війни нашим керівництвом було сплановано Антитерористична операція. В антитерористичній операції (АТО) на сході України сьогодні беруть участь близько 50 тис. бійців.

Ведуча 2.    У ході АТО визволено вже ряд міст від сепаратистів та терористів. Міста повертаються до мирного життя, розуміючи, що тільки єдність українців, що тільки розуміння того, що Україна – єдина країна допоможе нам вистояти і розбудовувати свою державу вільною й незалежною.

Ведуча 1.     Нехай пам'ятають про наших героїв, що за волю поклали безцінне життя, що творили історію, наше минуле у яке вже нема вороття.

Ведуча 2.      Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв.
Ведуча 1.   Ми ще не раз згадаємо ту весну і осінь
                  І ці події , і цей кривавий шлях
                  І закарбуємо у серці всіх героїв
                  Які тепер на небесах!
Ведучий 2. І завершуючи наш фестиваль, я хочу пригадати слова П.Тичини «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!».
Ведуча 1.   Ми з вами живемо в Україні, тому ми повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.
Ведуча 2.   І в цей нелегкий час, коли точаться бої на Сході і Півдні, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.
        Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,
                  Молитва боляща, розтерзана рано...
                 Я лину до Бога, бо вмію літати,
                 Я буду молитись, я буду благати,
                 За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
                 За долю пресвітлу вкраїнському роду.
                 Я вірю: Всевишній і Діва Марія...
                  Почують молитву, молитву надії

Пісня «Боже, я молюсь за Україну»

Конкурс малюнків

                                                                                                               Див. детальніше...
                                                 

                                                                                                   Конкурс читців дивись відео...

                                                                                        Конкурс патріотичної пісні дивись відео...




 Тема. Спілкування в мережі Інтернет. Позитивні та негативні сторони
  Година спілкування  спільно з психологом у 8 класі
                                                              Класний керівник М. М. Мельник, практичний психолог О. І. Гойда


2013-2014 н.р.

 Тема. Т.Шевченко. Поема «Гайдамаки». Історична основа, ідея, сюжет. 
(на уроці розглянуто питання порушення прав людин
 на основі поеми «Гайдамаки»)
Підготувала вчитель української мови та літератури Касіян М. М.
Мета уроку:  познайомити учнів з історією написання та видання твору, джерелами поеми, розкрити тему твору, з’ясувати жанр, особливості сюжетно-композиційної структури; розкрити історичну основу твору, розглянути питання порушення прав людини;  розвивати увагу, навики дослідницької роботи, збагачувати мовлення новими лексемами; виховувати любов і повагу до історичного минулого України.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, виставка літератури, згідно теми уроку,  ілюстрації, перодукції картин до поеми, мультимедійні засоби наочності.
Епіграф: Любіть її, думу правди, козацькую славу.
( Т.Шевченко)

Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
       Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків – учасників народного анти шляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 році на Правобережній Україні.
       Поема «Гайдамаки» стала популярною відразу ж після виходу у світ. Її переписували, вивчали напам’ять, але одностайної думки щодо змісту твору не було. Послухайте деякі відгуки.
       М. Добролюбов: «У Шевченка ми бачимо всі елементи української народної пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему "Гайдамаки”, напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характеру малоросійських історичних дум».
      П. Куліш: «...Это торжество мясников, а драма Ваша — кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься».
      Сьогодні на уроці ми проаналізуємо зміст поеми, а потім ви матимете змогу висловити про неї власну думку.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
1) Історія написання та видання поеми, її джерела.
      «Гайдамаки» — найбільша з поем Т. Шевченка, яка вийшла друком 1841 року. Задум створити поему про гайдамаччину зародився в поета ще десь 1838–1839-го, коли Шевченко на-вчався в Академії мистецтв. Утілюючи його, він мав на меті відтворити події Коліївщини, оскільки його рідна Звенигородщина була епіцентром гайдамацького руху, і довести, що гайдамаки — не волоцюги й розбійники, як про це писали польські та російські автори, а патріоти – захисники  рідного краю. Про гайдамаччину на той час було написано дуже мало, усе, що опубліковано, поет читав із великою цікавістю, про це свідчать примітки до твору. З надрукованих про Коліївщину праць Т. Шевченко користувався «Історією Малої Росії» Д.Бантиш-Каменського, «Історією Русів» невідомого автора, «Історією королівства польського» Єжи Бандтке та низкою інших праць.
Однак головним джерелом поеми були народні перекази й пісні. «Розказую так, як чув од старих людей»,— зазначає поет у передмові до поеми. І в першу чергу має на увазі розповіді рідного діда — Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій, та інших односельчан. Посилається Шевченко й на народні перекази, пісні та легенди про гайдамаків. Одна з гайдамацьких пісень — «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» — стала його улюбленою.
       У «Гайдамаках» оспівано боротьбу українського народу за свою свободу в умовах феодально-кріпосницької системи. Тому важко було поетові домогтися друку цього твору. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання поеми 1841 року. Коли цей твір було введено до «Кобзаря» 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), «Передмову», звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити.
       Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який помістив першу главу («Галайда») у своєму альманасі «Ластівка» за 1841 рік. Поема видана окремою книжкою в Петербурзі 1842 року. Поет присвятив твір В.Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва. Після виходу поеми в листі до Г. Тарновського Шевченко писав: «Было мне с ними горя, насилу выпустил цензурный комитет, возмутительно, да и кончено, насилу кое-как я их уверил, что я не бунтовщик. Теперь спешу разослать, чтобы не спохватились».
2) Історична основа твору.
      В основі сюжету поеми лежить розповідь про кульмінаційний момент гайдамацького руху — Коліївщину 1768 року на Правобережній Україні.
Початок гайдамацького руху в Україні означений ХVІІІ ст. Приводом до повстання стало нестерпне становище народних мас, яке й було причиною боротьби проти соціального, національного та релігійного гніту на Правобережжі, де панувала польська шляхта.
3) Тема, ідея, жанр, особливості сюжету та композиції твору.
      Особливості сюжету та композиції поеми
У поемі два вступи — лірико-філософський та історичний («Інтродукція»), одинадцять розділів, епілог, «Передмова» (розташована в кінці твору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).
     До композиційних особливостей можна віднести введення пісень у текст поеми, ліричних відступів автора — співучасника зображуваних подій, важливу композиційну роль відіграє епілог, у якому представлено розв’язку обох сюжетних ліній.
      Основні елементи сюжету
Експозиція: ознайомлення читачів із політичною ситуацією в Польській державі, розповідь про розгул конфедератів; знайомство з Яремою, який наймитує в Лейби.
Зав’язка: освячення повстанцями ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде в гайдамаки.
Кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею.
Розв’язка: епілог — повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточне приборкання України, самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).
Тема поеми — зображення реальних історичних подій: повстання українського народу проти польського панування в Україні, відомого в історії під назвою Коліївщина, яке розгорну-лося влітку 1768 року.
Ідея — звеличення національно-визвольного руху в Україні та його народних героїв — лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.
Жанр — героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.
4. Робота зі словником літературознавчих термінів.
       Ліро-епічний твір — твір, у якому поєднано епос та лірику, причому визначальним є епічний сюжет з притаманним йому конфліктом та системою персонажів, а ліричність виявляється через вираження авторського ставлення до зображуваного.

         Коліївщина — від слова «колій» (той, що коле). Назва повстання на Правобережжі 1768 року.
        Гайдамака — учасник гайдамацького повстання.
        Гайдамаччина — від слова «гайдамака»; від тур. гайда — гнати, переслідувати; уперше термін уживається в документах 1717 року.
       Конфедерати (від латин. confoederatio — спілка, об’єднання) у Польщі ХVІ–ХVІІ ст.— тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви тощо.
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
      Інтерактивна вправа «Мікрофон».
- Що вас найбільше вразило у творі? 
- Який епізод запам’ятався? Чому? 
- Який фрагмент хотілося б перечитати ще раз? 
- Хто з персонажів найбільше сподобався? Чим саме? 
- До яких висновків, на вашу думку, Шевченко підводить читачів? 
VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
- Що нового ви дізналися про Т. Шевченка сьогодні на уроці? 
- Які труднощі в роботі з текстом відчуваєте? 
- Сформулюйте власну думку про твір, який свого часу викликав різні відгуки.
- Які права людини порушено у творі?
- Чому поема «Гайдамаки « залишається актуальною на віки?
Виконання тестових завдань.
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Дібрати цитати до характеристики образів поеми (Яреми, Гонти, повсталого народу).
3) Вивчити напам’ять уривок із поеми.
2. Індивідуальні завдання.
Підготувати повідомлення про І. Гонту та М. Залізняка як історичних осіб.
3. Ситуативна вправа.
Уявіть, що ви редактор і готуєте до друку поему «Гайдамаки». Якою б ви хотіли бачити обкладинку цієї книги?






Тема тренінгу: Права та обов’язки дітей
                                              
                                                                                        Підготувала вчитель основ здоров'я Стефанків В. Ю.

Мета: розширити знання дітей про права громадян, які гарантує основний закон України – Конституція; ознайомити з правами на обстеження у медичних   закладах; навчити, як звертатися за порадою та допомогою у разі потреби; розвивати бажання дбати про повноцінність свого життя, власне здоров’я виховувати повагу до прав інших людей на життя, здоров’я.
Обладнання: підручник та робочий зошит “Основи здоров’я” М. М. Фука,  кольоровий папір, картки із завданнями, плакат “Конвенція ООН про права дитини”, фішки для оцінювання, аркуші паперу для роботи в групах.
Хід уроку
І Вступ
1.      Привітання.
     Учні стають у коло. За годинниковою стрілкою, починаючи з ведучого, висловлюють свої вітання, називають імена. Потім передають імпульс натисканням на праву руку сусіда. Вправа завершена, коли імпульс дійде до ведучого.
2.      Знайомство
Діти сидять у колі і передають один одному м’яку іграшку, говорячи: « Я Юля, передаю іграшку Андрію».
3.      Повторення правил роботи в групах.
1        Говорити по черзі.
2        Не перебивати того, хто говорить.
3        Дотримуватися « правила піднятої руки».
4        Поважати всі висловлені думки.
5        Заохочувати всіх однокласників до роботи.
4.      Очікування
      Учасникам роздаються стікери, на яких вони пишуть свої очікування від заняття ( кожне побажання на окремому стікері ) і наклеюють на верхню частину піщаного годинника, який намальовано на заздалегідь підготовленому ватмані.
      Перед тим, як наклеїти аркуш, кожен вголос зачитує свої очікування.
    ІІ Основна частина
    1. Мозковий штурм „ Для чого потрібні права та обов’язки для учнів”
Кожен учасник по колу висловлює свою думку, стосовно даного питання. (Тренер уважно слухає і по завершені підводить загальний підсумок)
Вправа «Мікрофон»
Учні обговорюють таке висловлювання: «Немає прав без обов’язків і немає обов’язків без прав».
2. Інформаційний блок
Що таке права людини?
Конвенція ООН про права дитини – це міжнародний договір, що встановлює права і обов’язки держав у сфері захисту прав дитини. Конвенція прийнята 20 листопада 1989 року. В Україні вона набула чинності 27 вересня 1991 року. Прийняття конвенції є найважливішою подією в житті людства. Вона започаткувала нову еру у взаєминах між державою та її громадянами. «Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина»(Софокол (496-906)).
Запамятайте!!! Декларація – офіційний документ, у якому проголошено певні принципи та положення
Права людини – можливості людини мати певні матеріальні, культурні і духовні блага, необхідні їй для нормального життя та розвитку.
Вправа «Мікрофон»
 Діти діляться на дві групи: «Сонечко» і « Хмарка». Завдання для груп одне: прочитати уривок із Загальної декларації прав людини і пояснити, як вони її зрозуміли.
Які права має дитина?
 Права й обов’язки громадян – дітей і дорослих – проголошуються Конституцією України. Основним Законом забезпечується право кожного на життя, безплатну освіту та медичне обслуговування. У Конституції України враховано Конвенцію ООН про права дитини.
У нашій країні діти мають права:
1.      На життя і вільний розвиток.
2.      Послуги системи охорони здоров’я.
3.      Соціальне забезпечення.
4.      Відпочинок і розваги.
5.      Освіту та інше.
Технологія «Акваріум»
Учні об’єднуються в групи за кольором фішок, які роздає вчитель (червоний, жовтий, синій).
Червона група сідає в центрі кола. Група отримує завдання для проведення дискусії (статті з Конвенції про права дитини). Учні групи обговорюють запропоновану проблему в голос. Всі інші групи слухають не втручаючись. Через 1-2 хв. Група повертається на свої місця.
Що таке обов’язки?
Кожна дитина має не тільки права, а й обов’язки: перед сім’єю, товаришами, однокласниками. Не завжди ці обов’язки легкі та приємні. Але як члени родини, учні, громадяни суспільства ви повинні їх виконувати.
Зараз ви розподілитеся на дві групи, одна з яких подумає і напише, які обов’язки ви повинні виконувати, а друга група – що необхідно робити, аби зберігати та зміцнювати своє здоров’я.
Обов’язки:
ü  піклуватись про своє здоров’я, зміцнювати його;
ü  бути чемними і уважними, поважати старших, старанно та наполегливо вчитись;
ü  посильно допомагати батькам у веденні домашнього господарства;
ü  не порушувати закони.
Що необхідно робити, аби зберігати та зміцнювати своє здоров’я:
         Вчасно та правильно харчуватись.
         Чергувати працю і відпочинок.
         Вчасно проводити обстеження у медичних закладах.
         У разі, якщо ви занедужаєте, звертатись до лікаря.
         Загартовуватись.
Пам’ятайте, що про вас і ваше здоров’я повинні дбати не тільки батьки, вчителі та лікарі, але й ви самі.
Ілюстративні спостереження
Учитель пропонує учням роздивитися сюжети та висловити свою думку, чи виконує свої обов’язки Буратіно з казки О. Толстого «Золотий ключик»
"Рано – вранці Буратіно поклав абетку в торбинку і підстрибом побіг до школи… До школи треба було повертати праворуч, музика лунала ліворуч. Буратіно почав спотикатися. Ноги самі повертали до моря, де грала музика.
- Школа ж нікуди ж не втече ж, - сам собі голосно промовив Буратіно, - я тільки погляну, послухаю – і бігцем до школи!
Що є духу він кинувся бігти до моря."

(Перший обов’язок усіх дітей це вчитися, систематично та глибоко оволодівати знаннями та навиками. Буратіно цього обов’язку не виконував)
 Українська народна казка "Кривенька качечка"
"Пішла вона до криниці, а дід з бабою – в хату! Дивляться – аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір’ячка. Вони тоді взяли гніздечко – та й кинули у піч. Воно там і згоріло. Зайшла дівчину в хату та зараз до гніздечка – аж гніздечка нема.
Дівчина й каже:
- Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підглядали за мною. А тепер – піду я від вас."
(Дід з бабою порушили право дівчини на особисте життя. Ст. 16 Конвенції ООН про права дитини)
Народна казка "Вовк і семеро козенят"
"… І тут вовк увірвався до хатинки. Злякалися козенята й нумо ховатися хто куди… Але вовк їх усіх знайшов і довго не розбирався: роззявив свою пащеку та проковтнув усіх по черзі…"
(Вовк порушив право на життя. Ст. 6 Конвенції ООН про права дитини)
Ш. Перро "Попелюшка або Кришталевий черевичок"
" - А що, Попелюшко, хотілося б тобі поїхати на бал? – запитували сестри, поки вона розчісувала їх перед дзеркалом.
- Ой, що ви, сестрички! Ви смієтеся з мене!
- Авжеж. Хот ж тебе таку нечепуру пустить…
І ось нарешті очікуваний день настав. Мачуха та сестри поїхали. Попелюшка довго дивилася їм услід, а коли їхня карета зникла за поворотом, вона затулила обличчя руками і гірко заплакала."
(Мачуха порушила право Попелюшки на відпочинок. Ст. 31 Конвенції ООН про права дитини зазначає, що дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, які відповідають її вікові.)
Вправа «Австралійський дощ»
Учасники стають у коло. Тренер каже: «Друзі, чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Якщо ми будемо уважними, то почуємо, який він. Я показуватиму рухи, а ви повторюватимете їх:
 - В Австралії піднявся вітер (терти долоні).
 - Починає накрапати дощ (клацання пальцями).
 - Дощ посилюється (почергове плескання по грудях).
 - Починається справжня злива (плескання по ногах).
 - А ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами).
 - Але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах).
 - Злива перетворюється на дощ (плескання долонями по грудях).
 - Рідкі каплі падають на землю (клацання пальцями).
 - Вщухає вітер (терти долоні).
 - З’являється сонечко (руки догори).
ІІІ. Заключна частина.
Підведення підсумків заняття. Учасники діляться враженнями, висловлюють свої думки з приводу проведення тренінгових занять, з’ясовують чи реалізували вони свої очікування.

(Кожен учасник записує свої враження і побажання на папері А4)


Конспект уроку з алгебри у 9 класі на тему: 
« Математичне моделювання»
(урок з використання задач на правову тематику)
                                                                      Підготувала вчитель математики Мельник М. М.
Мета: ознайомити учнів із поняттями «математична модель», «прикладна задача»; формувати вміння розв’язувати прикладні задачі; вдосконалювати навички розв’язувати рівняння;
формувати уявлення про банківську та податкову системи України;
розвивати інтерес у вивченні математики;
виховувати почуття патріотизму та законослухняність; бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку: засвоєння знань та формування вмінь
Хід уроку
І. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на роботу. Чергові звітують про присутність учнів на уроці.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні виконують взаємоперевірку домашнього завдання.
ІІІ. Формулювання мети та завдань уроку
Пропоную розв’язати таку задачу
Витрати бензину на проїзд 100 км в автомобілі «Таврія» становлять 7 л. Чи вистачить 28 л бензину, щоб доїхати з Києва до Полтави, відстань між якими 337 км?
Кожного дня ми вирішуємо безліч питань та проблем з різних галузей, які вимагають від нас знання математики. Багато завдань можна звести до певних математичних розрахунків, переклавши реальні процеси на мову рівнянь та формул.
Отже, на сьогоднішньому  уроці  складатимемо алгоритм розв’язання задач, які зустрічаються нам на кожному кроці.
 Проведемо гру «Знаю, не знаю».
Дайте відповіді на запитання:
1.                 Чи знаєте ви імена видатних математиків світу?
2.                 Чи знаєте ви імена українських математиків?
3.                 Чи визнають у світі наших вчених – математиків?
Крім цього, ознайомимося із життям та роботами  одного із засновників Інституту математики Академії наук України  — Граве Д.О. та життєдіяльністю Кравчука М.П.
IV. Актуалізація опорних знань та вмінь
Усні вправи
1.                 Якщо атмосфера містить 70% азоту, 2% вуглекислого газу, 9% домішок, то який відсотковий вміст кисню в повітрі?
Пам’ятаймо, що діяльність людини згубно впливає на природу. Кількість кисню в атмосфері постійно зменшується, а вуглекислого газу — збільшується.
2.                 За рік один гектар лісу поглинає 9, 35 т вуглекислого газу. При цьому виділяє 7,2 т кисню, який забезпечує дихання 200 людям. Скільки кілограмів кисню потрібно на рік для учнів вашого класу?
Ліси виділяють 2/3 всього кисню, що знаходиться в атмосфері. Саме тому необхідно зберігати зелені насадження на нашій планеті.
V. Засвоєння знань та формування вмінь
План вивчення нового матеріалу
1.                 Поняття математичної моделі
2.                 Приклад  розв’язування прикладних задач математичними методами
Хочеться продовжити словами Дмитра Олександровича Граве: « Ключ до розв’язання багатьох наукових задач — їх вдалий переклад мовою математики».
Народився Д.О. Граве 25 серпня 1863 року в місті Кирилов Новгородської губернії. В 1885 році отримав ступінь бакалавра, а у 1889 – магістра.  1896 р. — доктор математики. З 1899 року професор Київського університету. 1934 рік – перший директор Інституту математики АН УРСР. Праці з алгебри, механіки, астрономії, кібернетики: «Про основні задачі математичної теорії побудови географічних карт», «Теорія груп», «Елементарний курс теорії чисел», Елементи вищої математики», «Аналітична геометрія», «Трактат з алгебраїчного аналізу»..
Письмові вправи
Задачі даного типу допоможуть вам краще розуміти банківську систему України, що є необхідною умовою для адаптації громадянина у житті.
1.                 На початку року є можливість внести в банк на рахунок 1640 гривень, але в кінці року треба зняти з рахунку 882 гривень, а через рік знову - 882 гривні. Під який відсоток потрібно внести гроші в банк, щоб вказані операції відбулися?
2.                 Яку загальну суму кредитор повинен покласти в три різні банки, щоб виконувались наступні умови: у банк А потрібно покласти 45% від вкладу в банк В , а сума вкладу в банк становить 80% від вкладу в банк С, а в банк С він вклав суму, яка перевищує вклад в банк А на 6400 гривень?
Розглянемо задачу на оподаткування. Податки – це обов’язкові платежі, які сплачують громадяни у державну казну. Система оподаткування нашої держави передбачає велику кількість податків. Найпоширеніші податки: на прибуток, на майно ( будівлі, транспорт, обладнання), заробітну плату та спадок. Дайте відповідь на запитання: для чого сплачуються податки в державу? Як держава використовує отримані кошти?
3.                 Якщо місячний оподаткований дохід становить від 1020 до 1700 гривень, то прибутковий податок за основним місцем роботи обчислюється за формулою 189,55+(х-1020)•0,3, а за неосновним місцем роботи – за формулою 0,2х, де х – місячний оподаткований дохід. Який повинен бути місячний 1 оподаткований дохід, щоб податок за основним місцем роботи був меншим за податок за неосновним місцем роботи?
4.                 Ви маєте суму в 1000 грн., яку хочете розмістити з метою отримання найбільшого доходу. Банк залучає кошти клієнтів на депозитні вклади під 8 % річних. Акціонерне товариство випустило цінні папери у вигляді 8 привілейованих акцій номінальною вартістю 250 грн. з виплатою дивідендів у розмірі 10 % та 10 звичайних акцій номінальною вартістю 200 грн.. На виплату дивідендів акціонерним товариством відведено 800 грн.. Куди краще вкласти гроші:
1.                  у банк;
2.        у привілейовані акції;
3.        у звичайні акції?
VI. Підсумки уроку
1.                 Що таке математична модель задачі?
2.                 Складіть прикладну задачу
VII. Домашнє завдання
1.                 Опрацювати теоретичний матеріал

2.                 Розв’язати задачі: № 518 (1-4)

Конспект уроку з географії та української літератури
 у 9 класі 
(урок з елементами патріотичного виховання)
                                                                      Підготували вчитель Тітаренко Н. М., Михайлів Г. С.


Тема: Клімат України у творах   Т.Г. Шевченка.
Мета:
навчальна:
        охарактеризувати основні кліматотвірні чинники і показати розподіл                        показників радіаційного балансу, сумарної сонячної радіації, дати оцінку типам         повітряних мас, що панують в Україні; навчати учнів вести пошукову роботу за  творами Т. Г. Шевченка , виробляти навики поєднювати знання літератури з географією
розвиваюча:
 формувати вміння спостерігати за погодою, розвивати спостережливість, дослідницькі навички; навчати складати прогнози погоди;розвивати  вміння вести бесіду ,давати відповіді на запитання,висловлюючи власну думку;
виховна:
            виховувати в учнів усвідомлення важливості знань про клімат для розвитку народного господарства; виховувати спостережливість, любов до природи рідного краю;
Унаочнення:
Фізична та кліматична карти , атласи, календарі погоди,ілюстрація до творів
Т. Г. Шевченка
Перед проведенням уроку в класі створюється « Метеослужба» . учні класу поділені на три групи(відділ служби)
І  група(бюро)                               - Кліматологи
ІІ                                                       - Метеорологи
ІІІ                                                      - Синоптики
Працівники кожного відділу опрацьовують завдання отримані перед проведенням уроку.

План уроку
І. Про стан погоди дня інформує  учень.
ІІ. Народний прогностик (виступ учня)
ІІІ. Вчитель географії працює з групою «Метеорологів»
( учні з інших груп доповнюють)
1.Назвіть основні кліматотвірні чинники.
2. Який основний географічний чинник клімату?
3. Що таке радіаційний баланс?
4. Що таке повітряні маси?
5. Як впливає атмосферна циркуляція на формування клімату?
6. Як погода пов’язана з циклоном, антициклоном?
III. Вчитель україськоi лiтератури.
Ви мали завдання дослiдити зв'язок творчостi Т. Г. Шевченка iз клiматом та
природою. Як слова пов'язанi iз погодою. З якими явищами природи ви
зустрiчалися  у поезii Т. Шевченка.
Вiдповiдi учнiв

IV. Вчитель географii працює з групою ,,Клiматологiв".
(yчнi iнших груп доповнюють)
1. Що таке клiмат?
2. Якi ви знаєте ocнoвні елементи погоди?
3. Розкажiть про розподiл температур повiтря по територii України.
4.Чи є розподiл опадiв рiвномiрним? Вiд чого він залежить? Коефiцiєнт
зволоження.
5. Охарактеризуйте графiк ходу температур за місяць. (Календар погоди)

V. Вчитель української лiтератури. У творчостi Т. Г. Шевченка можна зустрiти
багато рядкiв пов'язаних iз клiматотворчими чинниками. Якi це рядки, i з яких
твopiв.
Вiдповiдi учнiв.
1) Biтep віє повiває,
По полю гуляє
На могилi кобзар сидить
та на кобзi грає

Кругом його степ, як море
Широке синiє...
за могилою, могила
А там - тiльки мpiє,
Сивий це, стару чуприну
вiтep розвiває;
то приляже та послуха,
Як кобзар спiває
                       ,,Перебендя"

2).А ось уривок iз,,Гайдамакiв"
,,Тiлъки вiтep тихесенько
Повiє над ними
Тiльки роси ранесенько
Сльозами дрiбними їх умиють
Зiйде сонце, осушить пригрiє".

3). А туман у поемi Т. Г. Шевченка ,,Наймичка" змaльовано так:
«У недiлю вранцi – рано
Поле крилося туманом;
У тyмaні, на могилi
як тополя похилилась
Молодиця, молодая.»
            Щось до лона пригортає
            Та з туманом розмовляє:
            «Ой тумане, тумане, -
              мiй латаний талане!
              Чому мене не сховаєш
              О тут серед лану?»
4). Зоря, сонечко веселка, вода описанi в уривку iз поеми,,Княжна".
Зоря моя вечiрняя,
Зiйди над горою,
Поговорим тихесенько
в неволi з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сiдає
Як у Днiпра веселочка
Воду позичає.


VI. Вчитель географii працює з групою ,,Синоптикiв".
1. Хто тaкi синоптики?
Учень словами Т. Шевченка про вiщування несприятливої погоди.
     Неначе ворон той летячи
     Про негоду людям кряче,
     Так я про сльози,та печаль
                                                 «Марина»
2. Якi несприятливi явища спостерiгаються на Укpaiнi?

VII. Вчитель лiтератури.
     - А як про це сказано у творах Т. Г. Шевченка.
У баладi «Причина» змальовано бурю на Днiпрi.
1)       Реве та стогне Щнiпр широкий
       Сердитий Biтep завива,
       Додому верби гне високi,
       Горами хвилю пiднiма.
       I блiдий мiсяць на ту пору
       Iз хмари де - де виглядав
       Неначе човен в синiм мopi,
       то виринав, то потопав.
               Ще тpeтi пiвнi не спiвали
               Hixтo нiде не гомонiв.
               Сичi в гаю перекликались
               Та ясен раз у раз скрипiв.
2). Ось як описано шторм на Чорному мopi у твopi «Iвaн Пiдкова».
Чорна xмaрa  з - за лиману
Небо, сонце криє.
Сине море звiрюкою
То стогне, то виє
Днiпра гирло затопило
           «А нуте хлоп'ята,
           на байдаки! море грає -
           Ходiм погyляти!
           Висипали запорожцi -
Лиман човни вкрили
«Грай же , море! - заспiвали -
запiнились хвилi.
           Кругом хвилi, як тi гори:
           нi землi, нi неба
          Серце млiе, а козакам
          того тільки й треба...

3). Звертаєтъся у своiй творчостi Тарас Шевченко i до хуртовин та завiрюх
зимою у поемi ,,Катерина''.
              Реве стогне хуртовина
              Котить, верне полем;
              Cтоїть Катря серед поля.
              Дала слъозам волю.
                        Утомилась заверуха,
                        Де - де позiхає
                       Ще б плакала Катерина,
                       Та слiз бiльш немає.

VIII. Вчитель географiї.
З рекордами природи в Україні нас познайомлять yчнi.
З чим пов'язана змiна пiр року? Що є визначальним у цiй змiнi? Назвiть пори року нашої мiсцевостi?

IX. Вчитель лiтератури.
Iз сезонними особливостями клiмату України ми познайомимось iз творчостi
Т. Шевченка та наших юних поетiв.

1). У поезiї «Ой дiброво - темний гаю» змальовано  yci пори року.
Ой  дiброво - темний гаю!
Тебе одягає
тричi на piк ... багатого
собi батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
зеленим покровом, -
Аж сам собi дивується
на свою дiброву ...
надивившись на доненьку
любу, молодую
візьме її  та й огорне .
в ризу золотую
i сповиє  дорогою
бiлою габою, - та й спать ляже,
втомившися  турбою такою.

2). Про весну гарно сказано в поемi «Гайдамаки»
Встала весна, чорну землю
сонну розбудила.
Уквiтчала iї рястом,
барвiнком укрила,
I на полi жайворонок,
соловейко в гаї
землю, убрану весною,
вранці  зустрічають.

З). Вiд поезії «Минули лiта молодii»  вiє холодом, як вiд зими.
Минули лiта молодiї,
Холодним вітром од надiї
Уже повiяло. Зима!
Морозом очi окує
А думи гордії розвiє.

4). Читання учнями власних поезiй про пори року.

5). Вчитель. А зараз вашi однокласники познайомлять вас, як малий Шевченко
цiкавився та спостерiгав за явищами природи.(Iнсценiвка).
      III. Iнсценiвка (пiд музику, звуки бандури малий Тарас).
Тарас
Дивлюся, аж cвітає,
Край неба палає,
Соловейко в темнiм гаї
Сонце зустрiчає.
               Тихесенько вiтep вiє,
              Степи,лани мрiють
              Мiж ярами,над ставами
              Верби зеленiють...
I все то те,вся країна
Повита красою.
Зеленiє, вмиваєтъся
Дрiбною росою.
         Споконвiку вмивається
         Сонце зустрiчає...
         I нема тому почину,
         I краю немає !
                       (Тарас iде до родини)
Катерина : Прийшов.Прийшов,приблудо ! Сiдай уже вечеряти.
Де ти бродиш,моя доле?

Батько: Де ти був?

Мати: Де ж це ти був, питаю?

 Тарас(стиха):Ходив на залiзнi стовпи дивитися, що небо пiдпирають.  А сонце
заходитъ на нiч у золотi ворота, як корова у хлiв. Я бачив.

Батько : Ви його послухайте,так розповідає, ніби сам теє бачив.

Мати : Ой Тарасе, що з тебе буде?

Батько:    Синовi моєму Tapacoвi зi спадщини пiсля мене нiчого не треба.
                    Biн не буде  людиною  абиякою . З нього вийде або щось дуже
                    добре, або велике ледащо.

Тарас: (до дiда, показує на зорi).  Діду, а що це таке?

Дiд: Ото- Чумацький шлях !

Тарас:  Дивно, що й на небi є шляхи. Тiльки хто ходив ними, невже
чумаки ?

Дiд: Ото їдуть, їдуть мажами, навколо самий степ та тиша i ковила не
        шелесне. Глянуть на зорi - ото їм дорога.

Тарас: А вони, чумаки, бiля нас Чорним шляхом їдутъ ?

Дiд: Еге ж, Чорним.

Тарас : А чого ж він Чорний, тому що чумаки чорні?
Дiд:  А того він Чорний, бо страшний.
Пiдсумок уроку.
Вчитель географii
Вчитель лiтератури.

Домашнє завдання: описати пори року своєї мiсцевостi.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)